Музика. Connecting people
Світ музики безмежний. Тут консолідуються творчі починання,
народжуються нові життя. Музика єднає, тож з роками в житті музиканта
збільшується число колег, цікавих людей і, звичайно ж, друзів. Порівнювати
когось із кимось у цій сфері (як, зрештою, й у більшості сфер) – хибний шлях,
зазвичай. Кожен індивідуальний, кожен має свій характер. Але спільні погляди,
смаки й уміння бачити прекрасне допомагають будувати цей світ та, можливо,
відчувати його краще.
В музичній індустрії –
принаймні, в українській, – власним шляхом іти легше, маючи знайомих чи друзів,
які вже у цій сфері. Людей, котрі в тебе повірять, допоможуть словом / ділом,
запросять разом зіграти etc. Звичайно, і цей шлях непростий: щоб
зарекомендувати себе, доводиться напрацьовувати досвід, професійні якості,
завойовувати увагу, шукати собі подібних з певним рівнем і смаком.
Герої моєї статті –
люди, які завжди знаходять час у своєму щільному графіку, аби, скажімо, прийти
послухати концерт та підтримати колег. Вони не тільки грають у власних групах,
проектах, а й допомагають зовсім молодій плеяді виконавців усіма можливими
способами.
Чи живуть наші
музиканти великою дружньою родиною, де здатні підтримати один одного –
поділитися баченням, вкласти свій творчий потенціал у вдалу колаборацію?
Історіями дружньої
співпраці українські артисти поділилися з Kyiv Music Labs.
«Нещодавно став шанувальником творчості чудового проекту Maru.
Це відбулося після того, як відвідав їхній міні-концерт, під час якого вони
презентували кліп. Дуже подобається Cape Cod і Сonstantine. Із задоволенням
послухав би ще концерт Dvoe. Поважаю творчість Івана Дорна».
«Найяскравіша колаборація, яка допоки запам’яталася, – це
торішній спільний концерт Девіда Гілмора та гурту Бумбокс, де мені та моїм
колегам-друзям пощастило акомпанувати Девіду в прямій трансляції на BBC в
Лондоні. Не менш дивовижною є співпраця з Білоруським Вільним театром, коли я
озвучував за допомогою ударних інструментів сцени для спектаклю ”Burning
Doors”, який зараз з великим успіхом гастролює по світу. На даний момент це
співпраця з Олею Лукачовою і Пашею Литвиненко. У хороших відносинах з такими
музикантами, як O.Тorvald, Океан Ельзи, Jamala, Dvoe, Тіна Кароль,
та, напевно,з усіма музикантами відомих груп. Що стосується двох бендів, у яких
я граю, то, звичайно, у нас хороші дружні відносини».
Андрій Ковальов
(Brunettes Shoot Blondes)
«На початку
історії Brunettes Shoot
Blondes з музикантів
ми найбільше спілкувалися
з Тарасом Тополею
з групи Антитіла
та Фаготом з
ТНМК. Тарас ділився досвідом
просування своєї групи. З Фаготом ми познайомилися на одному з фестивалів у
Криму, десь у 2011 році. Після знайомства ми кілька разів ходили на ранкові шоу,
пізніше Фагот став саунд-продюсером пісні «You Broke My Heart». Зараз ми
взаємодіємо в творчому плані з Євгеном Філатовим (The Maneken). Нещодавно у
Жені відбувся концерт, на якому я заспівав пісню «GO!». В принципі, з багатьма
музикантами підтримуємо дружні стосунки: The Erised, Артем Пивоваров, Miles
Babies, Pur:Pur, Jamala…»
«Від самих витоків
існування Фіолету ми товаришуємо з Сашком Положинським, нашим земляком з гурту
«Тартак». Сашко одним із перших повірив у наш потенціал рости й розвиватися з
рівня команди суто локальної. У 2013-му на нашому ЕР «Атоми Щастя» вийшла
дуетна пісня з Сашком – «Вагомі слова» та трек на його слова – «Весна». Більше
того, останні роки на багатьох live-сетах «тартаків» я виконую з Сашком їхню
культово-тематичну «Не кажучи нікому». Не кривитиму душею, якщо скажу, що
зокрема йому про нас дізналося чимало наших теперішніх шанувальників. Окрім
того, частина музикантів Фіолету задіяна і в сайд-проекті Положинського «Був’є».
В якості арт-директора
«Бандерштат», за десять років існування фестивалю Сергію вдалося
перезнайомитися з масою музикантів, але, за його словами, тут навряд пасує
говорити про дружбу. Це радше хороші знайомі та колеги, з якими ділили сцени
десятків фестивалів та сотень клубів. «Неприємно про це говорити, але для чималої
кількості музикантів музика перетворилася на спорт і змагання – довести, хто
кращий, а це породжує лицемірство – в обличчя тобі сміються і тішаться, за
спиною ж між собою рахують людей на твоїх турових концертах. Прикро, але не
більше. Я по життю одинак, якщо тушу, то виключно в колі своїх, роками перевірених
людей». За рік життя в
Києві Сергій не так часто потрапляв на сольні концерти своїх колег, більше
спостерігав за виступами команд на фестах.
«Останніми роками було
багато ситуативних дуетів – з O.Torvald, Скрябіним, Arlett, білоруською
співачкою Республікою Поліною (навіть трек двомовний записали), симфонічним
оркестром «Brevis», панками з «Брем Стокер»… Багато чого було – всього і не
пригадати відразу. Є ще рівнянин Міша Земельський, барабанщик Руслани Лижичко,
котрий в екстрених ситуаціях підміняв нашого драмера. Всім вдячний, всім
привіт. Ми робимо важливу справу, навіть якщо цю важливість оцінять тільки за
роки».
«Майже з усіма, кого я
знаю в українській музичній сфері, нас пов’язують теплі стосунки і спогади зі
спільних виступів. Ми дружимо з Сашком Філоненко з Tape Flakes, працюємо
спільно над проектом Phylosophie і це робить нашу дружбу ще міцнішою! Також
дружимо з Ярославом Татарченко з групи Maiak. Працювали нещодавно з Женею
Філатовим. Раніше з Фімою Чупахіним, Геною Бондарем та багатьма іншими
талановитими харківськими музикантами. Незважаючи на те, що я переїхала з
Києва, ми спілкуємося і ділимося новим в онлайн режимі. З радістю сходила б на
концерт Даха Браха, Івана Дорна, Sinoptik, Tape Flakes, Maiak, djset від
Ekspertio (Микола Макєєв)».
«Більш-менш буваємо в
контакті з деякими хлопцями з таких груп: Stoned Jesus, H.soror, M.others,
DoZa, New Brain Trio, Сон Сови, JT Fresh, Love’n’Joy, Hidden Element,
Мирослав Кувалдін, Анатолій Векслярський, Вагоновожатые, Shanti People».
Георгій брав участь в
колаборації з ударником Red Snapper (Річ Тейр) та Стасом з Вагоноважатых в
проекті BLOODSUGAR. А також з саксофоністом з Будапешта (Дмитром Рекуном) та
Олею Дібровою (DVOE) в проекті ShamanTalks.
Музикант зізнався, що
давно не відвідував концерти українських виконавців. Проте, з багатьма
перетинався на фестивалях, де й частково слухав виступи гуртів.
На питання: чи згоден
ти, що український музичний простір – велика дружна сім’я, учасник гурту AtomicSimao відповів так:
«Якщо брати останні 2-3
роки, то згоден. З’явилися онлайн-видання, ентузіасти, музичні журналісти, які
почали звертати увагу на українську сцену. Cultprostir, COMMA, LiRoom, MuzMapa
– вони усі потроху роблять дуже велику справу. А щодо родини – це скоріше одна
велика музична тусовка, в якій купа маленьких тусовок».
Данил Галико (Blooms Corda)
«Пише мені позаминулого
літа Оля Шурова про те, що Діма записує новий альбом (в майбутньому «TAKE OFF»)
і йому для однієї пісні потрібно записати невеличкий хор, і чи не хочу я взяти
в цьому участь. Ми зібралися заздалегідь з іншими учасниками, серед яких
виявилися чимало цікавих людей: Костя та Вадік з групи 5Vymir, один давній
знайомий музикант і звукорежисер Льоша, ще один давній знайомий Коля, власне,
сама Оля і ще пара-трійка невідомих. Ось такою затишною ватагою ми співали та
плескали в долоні, перевтілившись на вечір у справжній американський госпел. А
вже після запису Діма пригощав нас шампанським. Якщо уважно слухати кінцівку
пісні «Родинки», то ми десь там є».
Про концертне життя
Данила у ролі відвідувача: «Я намагаюсь відвідувати якомога більше концертів українських
музикантів, однак не завжди виходить. Ті, що найбільш запам’яталися, – це
виступи гуртів ТikТu в Києві та Тhe Еlephants у Львові. Вони дійсно чудові».
«Музиканти в Україні в
більшості випадків тримаються один за одного, дружать і спілкуються. Тому
коли виникають проблеми з музичним інструментом, терміново потрібно знайти
фоніатора (фоніатор – лікар, фахівець з проблем з голосом – ред.), або ще
щось трапляється, одразу звертаєшся до колег за допомогою».
Ната пишається тим, що
познайомила Андрія Запорожця з творчістю Жені Манекена, завдяки чому вийшла
суперколаборація «Love Is The Only Way». Вона сподівається, що на цьому все не
закінчиться. «Пам’ятаю, як сказала Сану: «Якщо тобі потрібен саунд-продакшн
світового рівня, йди до Манекена!». Фронтвумен гурту pur:pur і сама
неодноразово зверталася за порадою до Євгена Філатова в питаннях, пов’язаних з
музичним менеджментом.
«Одного разу Рома Бахарєв, приїхавши до Харкова давати концерт з
втраченим голосом, попросив допомоги в пошуку фоніатора. У підсумку все
місто підняли на вуха, щоб умовити когось із двох фахівців прийти на допомогу у
неділю ввечері. Ще пам’ятаю, як усі ми шукали фоніатора в Києві Андрію
Запорожцю на відборі Євробачення, він теж без голосу був. Часто з різними
питаннями телефоную Жені Галичу, він дуже крутий і надихає на великі справи!
Дивуюся, як у цієї людини вистачає на все сил і часу!»
Ната намагається
ходити на всі концерти колег, щоб стежити за успіхами друзів або зуміти дати
пораду, поглянувши “збоку”, адже зсередини зазвичай бачиш свою музику зовсім
інакше.
«Наші друзі – Jamala, The
Maneken, Onuka, SunSay, Её, O.Тorvald, 5’Nizza, The Hardkiss, Dvoe,
Alloise, Ivan Dorn та багааато інших. А з Morphom скоро будемо
презентувати його новий альбом і виконувати пісню разом».
«Взагалі все моє життя
складається із взаємодії з музикантами. Починаючи з дитинства, зі мною на
одному поверсі жив чоловік, який був солістом у кіровоградській філармонії. Він
мене брав на репетиції, і я гуляв порожньою філармонією. Потім, через кілька
років, мій сусід з 6-го поверху запропонував мені грати в групі, навіть дав
вибір: бас-гітара чи барабани. Надалі я обрав друге. Круто було в гуртожитку КІМ ім. Р. М. Глієра. Там ми цілими днями
слухали музику і джемили. Насправді багатьох людей зустрічаю, з якими приємно
комунікувати в творчому плані. Не буду їх перераховувати – саме тому, що їй
дійсно немало! Багато хто давав мені поради в тих чи інших музичних питаннях. Я
й сам люблю бути корисним, так що повністю відкритий і завжди готовий до
різного роду музичних експериментів».
Христина Ілларіонова, спеціально для Kyiv Music Labs
Усі фото взяті зі сторінок музикантів у
фейсбуці
Коментарі
Дописати коментар