Українські пісні війни

Друга світова війна є одним із найважчих періодів в історії нашої країни. Українці воювали у складі одразу двох армій: Радянського Союзу і партизанських загонів ОУН-УПА. Ми пам’ятаємо про цей трагічний досвід не лише завдяки історичним документам. Набагато ближчою і зрозумілішою для людини є мова культури: художніх творів, віршів і пісень. На жаль, більшість музичних творів, із якими у пересічного українця асоціюється Друга світова війна – російськомовні радянські пісні. А щоб почути справжні голоси тих, хто пройшов через воєнні жахіття і біль, треба слухати українську пісню, здатну відтворити національну пам’ять про події тих років.

УКРАЇНСЬКІ ВОЄННІ ПІСНІ

Щоб зрозуміти тих, хто пережив війну, не достатньо знати бойові пісні про звитягу. За ними лунає ще безліч голосів: матерів, які чекали своїх синів і дочок; жінок, які проводжали коханих у бій; дітей, які зіткнулися з нечуваною жорстокістю і смертю змалку. Це голоси смутку і вдячності, болю від втрати і надії на повернення. Голоси тих, хто був достатньо мужнім, хто знав, заради чого потрібно йти вперед. Більшість пісень, що їх слухали й співали українці, які воювали у складі радянської армії, спершу були віршами, і лише деякі одразу були покладені на музику:

«Хусточка червона»

Це пісня, яку під час війни написав Андрій Малишко – український поет, перекладач, літературний критик. У 1941-1944 p. він служив військовим кореспондентом, виступав як поет і публіцист. Крім того, видав сім збірок поезій, вірші з яких були покладені на музику і транслювалися на фронтових радіостанціях.

«Партизанська дума»

Цей твір з’явився внаслідок співпраці двох талановитих українців: Платона Майбороди – українського композитора, автора численних композицій, обробок народних та ліричних пісень, і Михайла Стельмаха – письменника, драматурга й фольклориста, який 1939 року був мобілізований до Червоної армії.

«Спасибі, солдати»

Пісня створена на слова Бориса Олійника – поета і перекладача. Під час війни поет був ще дитиною. Його перший вірш було надруковано у 1948 році.

«Любіть Україну»

Покладений на музику вірш, написаний у 1944 році, має довгу історію. Спершу він викликав схвалення влади: у 1948 році Володимира Сосюру, автора твору, було відзначено найвищою нагородою того часу – Сталінською премією. Але у 1951 поет зазнав жорстких нападів радянської критики, яка звинуватила Сосюру у «буржуазному націоналізмі». Однак, для українців, які брали участь у війні, цей твір був джерелом натхнення й патріотизму.

ПОВСТАНСЬКІ ПІСНІ

Повстанські пісні завдячують своїм існуванням безпосередньо воякам УПА та їхнім попередникам – Січовим стрільцям. Останні були єдиним українським військовим формуванням за часів ЗУНР та мали велике значення для відновлення військових традицій, зростання українського патріотизму, створення військової термінології, фольклору, пісень і музики. Саме в цих піснях найбільш виразно постає національна ідея боротьби за незалежність, часто – безнадійної, часто – «проти всіх», але такої, за яку варто платити навіть власним життям.

«Там під львівським замком…»

«Кедь ми прийшла карта…»

За походженням повстанські пісні переважно були народними. Їхні тексти, а іноді й ноти, збереглися в зошитах вояків і збірниках, укладених ще за часів існування УСС. У деяких можна знайти не лише тексти, а й коментарі до них. Стрілецькі пісні користувалися популярністю серед вояків УПА, оскільки вони промовляли голосами лицарів, які виборюють для своєї країни право Бути. Сьогодні ці пісні стали знаними завдяки переспівам сучасних виконавців.

«Пливе кача…»

Це українська лемківська народна пісня, що належала до репертуару воїнів УПА під час Другої світової війни та збройної боротьби 1950-тих років. Сьогодні вона набула нових конотацій у свідомості українців. Її важливість для збереження пам’яті та передачі трагічного досвіду важко перебільшити.

«О, Україно!»

Текст цієї пісні навесні 1917 року написав український письменник, перекладач, поет, громадсько-політичний діяч та один із засновників Української Центральної ради Микола Вороний. Тоді ж її було опубліковано, а згодом Ярослав Ярославенко здійснив музичну обробку. З часом оригінальний текст дещо змінився, композиція стала також відома під назвою «О Україно, люба ненько».

Тут згадано лише невеличку дрібку військових патріотичних пісень, які є основою національної пам’яті про участь українців у Другій світовій війні, про трагічні й героїчні події того часу. Прислухаючись до голосів, які звертаються до нас із цих пісень, вивчаючи їхню історію, ми вшановуємо пам’ять усіх тих українців, які боролися і перемогли.

Дарія Литошенко, для Kyiv Music Labs